26 листопада в приміщенні сільської бібліотеки був проведений вечір пам’яті жертв голодомору :”Запалимо свічу”.
На цьому заході брали участь учні які не залишилися байдужими до тодішньої трагедії. Мета загоду: формувати в учнів щирі людські почуття, співчуття до трагічної долі рідного народу, громадську відповідальність за його майбутнє. Згадувалися тодішні трагедії і вшанунували іхню пам'ять хвилиною мовчання
83 роки тому мільйони синів і доньок України, мільйони невинних людей, мільйони наших рідних рідних і близьких були без жалю винищенні Голодомором. Тоталітарний комуністичний режим свідомо спланував і здійснив проти нас терор голодом. Голодомор приніс не лише страждання і смерть. Він проиніс страх серед людей. 4.5 млн. людей померли в наслідок Голодомору 32-33 роках.
Моліться й пам’ятайте що вони дивляться на нас з небес!
19 листопада 2016р. в приміщенні будинку культури проводився творчий звіт на тему:
” Моє село святкує” присвячений до 95 річчю від дня народження місцевого поета Василя Левицького, 200 років від освячення старої церкви” Кузьми і Деміана ” і 25 років від освячення нової церкви.
Ведуча Халак Стелуца розповіла про життєвий та творчий шлях поета а найактивніші читачі бібліотеки Вікован Делія та Рошка Іонуц-Маріус учні 2-го класу, Тімчук Антоніна- Лоредана та Божеску Валентин учні 10-го та 11-го класу, декламували вірші з творчості поета.
Також ведуча розповіла про історію старої і нової церкви, згадувала спонсорів які долучились до будування нового храму, а Бічер Теодора декламувала віршик про церкву.
В кінці програми Вікован Констянтин розказав вірш “Карапчів” теж з творчості В.Левицького.Вся програма була супроводженна слайд-презентаціями.
Районний фестиваль "Martisor"
Щороку у березні відзначаємо свято приходу весни – «Мерцишор». За традицією в цей час люди чіпляють на свій одяг червоно-білі кутики, які вони носять впродовж місяця. В Україні також не забувають про це свято.
6 березня в Йорданештському сільському будинку культури відбувся IV регіональний фестиваль «Мерцишор», який зібрав найкращих співаків і музик, танцюристів і фольклористів з Глибоцького району. Серед них достойно представив себе і наш будинок культури.
За тим, що відбувалось у залі можна було сказати, що весна вступила у свої законні права. І настала вона не тільки на вулиці, але і в наших душах. На обличчі кожного - посмішка, а на грудях –мерцішор. Даруючи один одному ці маленькі червоно-білі талісмани, всі говорили: «Живіть і розквітайте, як яблуні в серці весни». Існує повір'я, якщо тридцять першого березня розвісити мерцішори на квітучі фруктові дерева і загадати бажання, то воно обов'язково здійсниться. Так нехай збудуться ваші найзаповітніші, найпотаємніші мрії!