моє село

Герб села Карапчів

(Карапчівська сільська рада, Глибоцький  район,

Чернівецька область)

           Щит розтятий і перетятий. У першому синьому полі срібний свиток із закрученими верхнім і нижнім краями, на якому червоний сигль “Г” кирилицею з рослинним орнаментом і покладеним на свиток золотим гусячим пером з нахилом у ліву сторону.

У другому червоному полі дерев’яна маківка церкви золотом з таким же дахом, увінчана срібним православним хрестом, обпертим на кулю.

У третьому синьому полі золота голова корови із срібними рогами.

У четвертому червоному полі золотий кужіль у стовп із срібним клубком вовни, з якої витинається срібна нитка, намотуючись на золотий веретенок, встромлений у вовну з нахилом у ліву сторону.   

Тлумачення символіки

         Село Карапчів розташоване на заході Глибоцького району на берегах р Серет. В історії згадується з березня 1573 р.

            Срібний свиток і золоте гусяче перо нагадують про видатних людей, які народилися у селі: письменника Василя Левицького (1921 р.н.), лексикографа Константіна Дугиняну (1914 р.н.) і публіциста Євгенія Михайлеску (1912 р.н.). Червоний сигль “Г”- називний символ, розкриває прізвище родини Грігорча, яка у ХVIII ст. придбала землі села Карапчів і сприяла подальшому розвитку поселення. Біля маєтку Грігорча був облаштований дендрологічний парк, який тепер являється пам’яткою садово-паркового мистецтва “Карапчівський”. У селі, при сприянні Модеста Грігорча, діяла фабрика з виробництва цикорію і дріжджів, працювала винниця (тепер ДП “Карапчівський спиртовий завод”). У маєтку Грігорча тепер розташована школа-інтернат для дітей із зниженим зором.

            Золота маківка церкви із срібним хрестом символізує давню дерев’яну  православну церкву, зведену у селі Іллієм де Грігорча  у 1816 році і освячена в честь Святих – лікарів Косьми і Деміана (храмовий день 14 листопада). Іконостас для церкви придбаний в Італії у сприянні Янку Грігорча. Одна із родини Грігорча – Сафта Грігорча похована на території церкви.

            Золота коров’яча голова із срібними рогами стилізовано символізує розвинуте тваринництво – основну аграрну галузь, якою займаються мешканці Карапчіва. Коров’яча голова нагадує про давні торговельні промисли худобою, яку водили стадами на р. Дунай по дорозі через село. Стада корів називалися “товарниці” а люди “товарніці”, від чого у селі до тепер залишилося поширеним прізвище “Товарницький”.  Голова корови стилізовано нагадує подібний символ на давньому гербі Буковини (1861-1918 рр.) і підкреслює заснування поселення на Буковині.

            Кужіль із клубком вовни і веретено з ниткою підкреслюють давнє жіноче ремесло у селі – прядіння, виробництво пряжі з овечої шерсті (вовни). Клубок необробленої вовни настромлювали на дерев’яний кужіль і за допомогою веретена витинали (висучували) нитку, з якої потім на станку (кроснах) вироблялося полотно.                      

             Синій колір на гербі символізує відродження, вірність і щирість, червоний колір символізує мужність і любов. Золотий колір втілює знатність і багатство, срібний колір символізує чистоту і відвертість.

Геральдичний щит прямокутної форми із закругленням внизу має співвідношення сторін 5:6. Щит обрамований декоративним бароковим картушем золотого кольору у національному українському стилі. Щит увінчаний стилізованою короною, складеною із п’яти золотих пшеничних колосків (перший, третій і п’ятий більші) з перевеслом, яка означає для Карапчіва статус села, та підкреслює споконвічну хліборобську працю на благодатних землях своїх пращурів.  

У нижній частині картуш перетинає біла хвиляста стрічка з написом синіми літерами “КАРАПЧІВ”. Краї стрічки з обох сторін вишиті синім декоративним орнаментом у стилі притаманному для мешканців Карапчіва. Стрічка покладена на зелені гілки граба – дерева найбіль поширеного у навколішних лісах біля села. Завершує нижню частину вбрання хвиляста стрічка білого кольору з цифрами “1573” червоним кольором, що означає дату письмової згадки про село.

Прапор села Карапчів

(Карапчівська сільська рада, Глибоцький  район,

Чернівецька область)

           

Квадратне полотнище поділене вертикально і горизонтально на чотири рівновеликі червоно-сині поля: перше і четверте поля червоні, друге і третє сині.

У першому червоному полі біля древка по центру поля жовта восьмикутна у плані маківка церкви з синіми шибками вікна із жовтим дахом, увінчана металевим православним хрестом білого кольору,  обпертим на жовту кулю. В інших полях прапора символіка відсутня.

Тлумачення символіки

            Ділення прапора і кольори полів повторюють ділення і кольори герба села Карапчів, символіка прапора частково повторює символіку герба села Карапчів

         Жовта маківка церкви із білим хрестом символізує давню дерев’яну  православну церкву, зведену у селі Іллієм де Грігорча  у 1816 році і освячену в честь Святих – лікарів Косьми і Деміана (храмовий день 14 листопада). Іконостас для церкви придбаний в Італії у сприянні Янку Грігорча.

             Синій колір на прапорі символізує відродження, вірність і щирість, червоний колір символізує мужність і любов. Жовтий колір втілює знатність і багатство, білий колір символізує чистоту і відвертість.

            Висота маківки церкви від верхнього краю хреста до нижнього краю становить 40% від сторони прапора.